Після закінчення університету я знайшла роботу маркетологом на місцевій взуттєвій фабриці. Звичайно, я була в захваті від того, що потрапила в таку пристойну компанію відразу після навчання.
Колектив був чудовий, але я особливо захоплювалася нашим директором Володимиром – сином власника. Незважаючи на подив, чому мене тягне до нього, ми почали зустрічатися, а за два роки одружилися, ще через рік у нас народився син.
Володимир був хорошим чоловіком, часто дивував мене подарунками та квітами, але він не був дуже амбітним. Батько добре влаштував його у бізнесі, і він користувався привілеями, які давало часткове володіння компанією.Однак у міру того, як ріс наш син, Володимир почав часто пропускати роботу та брати несподівані відрядження, що й змусило мене запідозрити невірність.
Зрештою я вирішила поговорити з ним безпосередньо. Він зізнався, що втомився від нашого сімейного життя і більше не хоче пов’язувати себе зобов’язаннями.Через 3 роки я вже перейшла на новий рівень і зосередилася на тому, щоби виховувати нашого сина так, щоб він не став схожим на свого батька. Хоча мій свекор часто просив мене повернутися до сімейного бізнесу, я відмовилася.
Мій колишній чоловік не намагався відновити стосунки з нами, але його батько часто відвідував нас. А коли він дізнався про подробиці вчинку Володимира, то навіть зрікся його.
Напередодні четвертого дня народження мого сина, коли я готувалася до невеликого свята, на порозі з’явився мій колишній чоловік, який виглядав старим і пошарпаним. Він попросив вибачення і попросив дозволу побачитися з нашим сином і, можливо, помиритися.Я дозволила йому зустрітися з сином, але сказала, що не можу дозволити йому повернутися в моє життя. Я не могла пробачити йому те, що він нас покинув, але не стала перешкоджати йому бачитися з дитиною, адже він все-таки його батько.