Змалку я не знала, що таке справжня сім’я. Вихована в дитячому будинку, про своє коріння я знала лише уривками. Але життя звело мене з прекрасними людьми, які стали моєю прийомною сім’єю. Вони допомогли мені дізнатися більше про те, звідки я родом.Якось прийомна мама сказала мені:”Ми знайшли твою бабусю. Вона хоче з тобою зустрітися і розповісти про все.”
Моє серце забилося від хвилювання, я не знала, чого чекати від цієї зустрічі.Того ж дня я почувала себе дуже нервово. Але моя бабуся виявилася теплою та доброю жінкою. Вона взяла мене за руки, і її очі сповнилися сльозами.”Ти так схожа на свою маму,” сказала вона, посміхаючись крізь сльози. “Я так рада тебе бачити.”Ми довго розмовляли, і вона розповідала мені історії про моїх батьків, про те, які вони були в дитинстві, про їхній сміх, радощі та прикрощі, про трагедію, коли їх не стало в один день… Бабуся показала мені фотографії, і я вперше побачила своїх біологічних батьків.
“Я не хочу, щоб ти почувала себе самотньою,” сказала бабуся. “Ти завжди будеш частиною нашої родини, і я хочу, щоб ти знала, що ми тебе любимо.”Ця зустріч стала для мене справжнім одкровенням. Я зрозуміла, що не одна, що маю коріння, історію, сім’ю. Приємна сім’я та рідна бабуся дали мені можливість відчути зв’язок із минулим та зрозуміти, ким я є.З того часу ми продовжували бачитися з бабусею, і кожна наша зустріч наповнювала мене теплом, любов’ю та почуттям приналежності. Завдяки їм я навчилася цінувати кожен момент, проведений із сім’єю, і кожну історію, яка допомогла мені впізнати себе краще.