Майже за 5 років шлюбу я остаточно втомилася від фінансової підтримки чоловіка та його матері. Мій чоловік, не маючи стабільної роботи, віддає перевагу фінансовим потребам своєї матері, а не нашій сім’ї, залишаючи мене, по суті, поодинці нести фінансовий тягар нашої родини.Його підробітки майже не поповнюють наш бюджет, бо все, що він заробляє, віддає своїй мамі Аліні Петрівні – енергійній, але дуже вимогливій пенсіонерці.
Я передчасно повернулася на роботу з декретної відпустки через фінансові труднощі, що призвели до частих сварок у нашій родині.Виборче ставлення чоловіка до роботи, незважаючи на його добру освіту, змушує мене невтомно працювати, жертвуючи особистим та сімейним часом заради фінансової стабільності.Через його недостатній фінансовий вклад мої колеги вважають, що я самотня – адже я чомусь прагну отримати підвищення, щоб покращити своє становище.
Фінансова безвідповідальність мого чоловіка поширюється на те, що він вимагає від мене платити навіть за найнеобхідніші побутові потреби, стверджуючи, що його заробіток забезпечує виключно витрати його матері.
Розчарована такою динамікою та постійної присутністю його матері в нашому житті, яка нахабно стверджує, що вона має повне право на підтримку свого сина, нещодавно я поставила перед ним ультиматум. Протягом місяця він повинен знайти стабільну роботу, інакше він повинен буде повернутися жити до своєї матері, що нарешті дозволить мені зосередитися на добробуті та майбутньому нашої дитини.