Ми з Тимуром були разом уже деякий час, коли він ненадовго захопився моєю сестрою Анею – що й спричинило недовгий розрив між нами. Однак, після нашого розлучення, сама Аня теж вирішила змінити своє життя, вийшла заміж за іншу людину і народила від неї дитину. Коли вона поїхала в іншу область і зрештою влаштувалась там зі своєю новою сім’єю, я відчувала полегшення, знаючи, що вона задоволена своїм життям, і це послабило моє почуття провини за наші минулі конфлікти.
Минав час, ми з Тимуром будували благополучне життя, сповнене любов’ю, роботою та прекрасним будинком – здавалося, не зачеплені минулим. Приїзд сестри та її сім’ї через 30 років не розпалив старі образи. Навпаки, я тепло прийняла її, навіть позичила їй грошей, щоб допомогти у їхніх фінансових труднощах. Однак, коли Аня продовжила просити гроші, не повертаючи їх, і навіть звинуватила мене в тому, що я зруйнувала її життя, відвоювавши Тимура, старі образи випливли знову, створюючи напругу між мною та чоловіком.
Тимур намагався заспокоїти мене, нагадуючи про наше спільне життя і кохання, але його спроби тільки посилювали сум’яття і біль. Незважаючи на його запевнення та ласкаві жести, я не могла позбутися відчуття, що в його минулих рішеннях я була лише одним з варіантів. Наша сварка змусила мене задуматися про його справжні почуття і про те, чи залишається наше кохання настільки унікальним і незамінним, як я вважала раніше?