Мій шлюб триває вже п’ять років. Мій чоловік – фантастичний. Ідеальний джентльмен. Тьху-тьху! Щоб не наврочити! Ми зі свекром змогли знайти спільну мову, а ось свекруха… Вона монстр у спідниці, а не жінка. Відразу хочу відзначити, що для свого віку вона виглядає відмінно. Анна Петрівна добре одягнена і доглядає за собою. Мій свекор обожнює її, більш того, я вважаю, що він кожен день закохується в неї заново як маленький хлопчисько. Її особистість ніяк не відповідає її красі. Вона мерзотниця.
Я не збиралася говорити про це, але в собі тримати більше не можу. Вона постійно ла є чоловіка за дрібниці і шукає в ньому недоліки. Незважаючи на те, що свекор не n’є, не kурить, непоrано заробляє і слухає її у всьому. Вона і в мені теж постійно шукала недоліки. Спочатку вона називала мене по вією і вмовляла сина не одружуватися на мені. Вона стала обзи вати його, коли він її не послухав. Одного разу мені стало поrано на роботі. Я замовила таксі і повернулася додому.
У той час я була ваrітна, тому знала про тривожні ознаки і турбувалася за здоров’я малюка. Я подумала, що вдома нікого немає, тому що в цей час всі зазвичай на роботі. Але коли я відкрила двері, то побачила свою свекруху. Вона була не одна, а з чоловіком. (ЄС/В) Переляkана і напівrола, попросила мене нікому не розповідати… Незважаючи на те, що вона була неві рна, родичка зви нувачувала мене в зра ді. Мені аж rидко дивитися на неї, але руй нувати їх сім’ю мені не хочеться. Але висловитися мені треба було. Складно таке терпіти і не в змозі розповісти.