У шкільні роки Галя найбільше мріяла про волю. Батьки у неї були суворі. Дівчину дуже обтяжувало, що мама не дозволяла повертатися додому пізніше 6-ї вечора. Коли вона висловлювала із цього приводу невдоволення, мама зазвичай відповідала: -Ось вступиш до інституту і зможеш повертатися о 9-й. -Ну хоч би так … – раділа дівчина. «Вступлю до інституту і буде мені щастя! Ось тоді почнеться життя! – думала дівчина.
Тільки ось доля в неї зненацька зовсім в інший бік повернула. Після складання випускних іспитів її став доглядати сусідський хлопець Стас. Він був хлопець серйозний, порядний, через два місяці заміж покликав. Галя була сильно в нього закохана, тож погодилася. Після цього вона переїхала до чоловіка. Стас у всьому дівчину забезпечував, Галя тільки тим і займалася, що в інститут ходила і вдома справи робила.
Згодом вона почала заздрити, що її життя не таке веселе, як у університетських подруг. Їй чоловік не дозволяв на вечірки ходити, та й допізна гуляти . Через рік Галя подала на розлучення, пояснивши це тим, що нехай Стас та добрий чоловік, але їй бути дружиною нудно. Надалі вона сильно пошкодувала про це, адже змогла зрозуміти, наскільки цінна добра людина поруч і як важлива сім’я, але було вже пізно.