Батьки Андрія були багатими людьми. Сам хлопець теж не бідував. Незабаром він одружився, але тільки з тією дівчиною, яку не схвалили батьки. Коли про це стало відомо, батьки вигнали Андрія з дому. Молоді розписалися, nродали дві свої квартири та куnили одну велику. Жити там стали з тещею. Андрій влаштувався на завод. Юля також працювала. Теща виявилася прекрасною жінкою: лаяла подружжя як дітей тільки тоді, коли вони хво ріли. Якось Андрій повернувся додому, і його зустріла Юля з величезною усмішкою на обличчі. -Любий, сьогодні у нас святкова вечеря. Півроку – як ми познайомились. Але є ще одна важлива подія. -Почекай! Невже? -Так! У нас буде дитина! Теща теж вийшла до них: вона вже була в курсі. -Давайте за стіл. Тільки не смійте про це нікому говорити! -А чому?
– раптом здивувався Андрій. -Не можна. Тільки найближчим! -Ну мам… -Коли син наро диться, тоді й відзначимо на широку ногу. -Син? -Так, буде хлопчик. Андрій, звичайно, був найщасливішою людиною на світі. Але з його голови не вилітали слова тещі про те, що говорити можна лише найближчим. ”А мама ж так хотіла онука. І як я їм повідомлю. Ми ж у сварці. Гаразд, завтра…” Наступного ранку він таки зважився. -Алло, синку? Що трапилося? -Все нормально, мамо, не плач. У мене новина. Тільки нікому, окрім тата, про це не говори. Незабаром у вас буде онук. І ще: вибачте мені, будь ласка. -Та це ти нас з татом вибач. -Зустрінемось на вихідних? -Добре. Я повідомлю батька. Мама Юлі сиділа вдома в очікуванні молодих, коли в двері раптом постукали. Вона зрозуміла, що це не сусідка, але поспішила відчинити. -Ви, напевно, мама Андрія – жінка одразу здогадалася. -А Ви – мама Юлі? Коли вони пройшли на кухню, мама Юлі одразу почала: -Мені здається, на вас псування.
-Чому? -Я на цьому знаюся. У вас пляма на обличчі. -Так? А ви знахарка? Знімете порчу? -Можу, але тільки у близьких людей. А ви останнім часом сильно нер вуєте. Так не можна! -Та як же мені не нер вувати? – І мама Андрія не стримала сліз. – Ми ж із чоловіком гроші відклали на весілля, чекали цього дня все усвідомлене життя, а він навіть не покликав нас до РАГСу. Мама Юлі кілька хвилин чаклувала над головою гості, а коли закінчила, розповіла про все, що з’ясувала: -Порчу навела жінка. Дуже часто буває із вами. Але незабаром їй стане погано. Косметикою не користуйтесь. Можна лише дитячий крем. За тиждень все пройде. Жінки розмовляли ще кілька годин. Мама Андрія показувала сватті фотографії свого сина у дитинстві. А мама Юлії розповідала про свою дочку, які успіхи в неї були в дитинстві, як добре вона навчалася в інституті, і яка чудова пара склалася. Вже на прощання мати Юлії відкрила сімейний альбом, дістала звідти весільні фотографії молодих і віддала свасі. -Це тобі, подруго! Мама Андрія притиснула фотографії до rрудей і з очей потекли сльози радості. -Дякую рідна…