Коли мій син повернувся з поїздки з друзями, він був надзвичайно ласкавим. Він постійно обіймав мене і обсипав компліментами, що викликало в мене підозру.
– Що відбувається? Ти що, познайомився зі Свідками Єгови, чи що таке? – спитала я напівжартома.
Він розсміявся і пояснив, що у його друга, Стаса, закінчилися гроші на телефоні, і він скористався телефоном мого сина, щоб написати смс своїй мамі.
Мама Стаса протягом всієї їхньої поїздки надсилала шквал повідомлень, сповнених тривоги та застережливих порад. На відміну від цього, мої повідомлення синові були спокійними та наповненими гумором, наприклад, «Не потонь, а то я тебе знайду, і сама втоплю» або «Якщо ти не повернешся до неділі, я здам твою кімнату циганам».
Бачачи різницю, син став більше цінувати мій стиль виховання.
– Чому я маю контролювати тебе в сімнадцять років? – сказала я, – я заміж вийшла у твоєму віці, і моя молодість була обмежена. Так що розважайся, в розумних межах, звісно.
Син знову обійняв мене і сказав:
– Ти найкраща мама на світі.
Я відчула подяку за наше порозуміння та любов і відповіла:
– Дякую, що цінуєш мою доброту і терпимість, а не користуєшся ними. Я теж тебе люблю.