Катерину перед воротами пологового будинку вже чекали чоловік та всі рідні. Але вона в цей момент дивилася на малюка і з якоїсь причини відчувала: це не її дитина. Її роздуми перервала медсестра, яка, з усмішкою на обличчі, увійшла до палати і запитала:
-Вас вже всі зачекалися! Не хочете показати дитину своїм рідним?
-Це не моя дитина – несподівано для себе і медсестри, випалили Віка, дивлячись на малюка, до якого вона не наважувалася доторкнутися.
Поруч із Катериною лежала інша жінка, яка народила сина і відмовилася від нього одразу після пологів.
-Я народжувала доньку, а ви мені принесли хлопчика.
Медсестра з 15-річним стажем багато чого побачила за роки своєї кар’єри, але такі слова вона чула вперше у житті. Але, як кажуть, все буває вперше. Всі забарилися, але через пару хвилин принесли Катерині її доньку.
Одного запаху було достатньо, щоб жінка зрозуміла: це точно її дитина, донька. Зібравши речі, вона вийшла до рідних. Першим її стан помітив чоловік:
-Люба, все гаразд? Чому ти затрималася?
Катерина нічого не відповіла. І тільки після безсонної ночі, коли Катерина так і не спромоглася викинути з голови образ того маленького беззахисного хлопчика, вона розбудила чоловіка і розповіла все, що з нею сталося того дня.
Чоловік із дружиною зрозуміли, що це доля. За кілька тижнів у маленької Мілани з’явився братик. Рідні ”зрозуміли”, що в подружжя народилися двійнята…