У звичайнісінький суботній день Максим вигулював своїх собак, Мена і Добі, насолоджуючись безтурботним пейзажем.Серед міської метушні до них підійшов незнайомець і поцікавився, чи не бачив Максим сірого собаку, що загубився. Але Максим запропонував свою допомогу, і вони безуспішно обстежили околиці.Пізніше, проходячи пішохідним мостом, Максим зупинився, відчувши наполегливий інтерес своїх собак до води внизу. Ті незвичайно винюхували воду, намагаючись навіть пірнути в неї.
Довірившись їхній інтуїції, він прислухався і почув слабке поскулювання. Помітивши в крижаній воді собаку, Максим, не роздумуючи, пірнув у воду і, незважаючи на холод, врятував тремтячу тварину.Після цього господар собачки перевірив її здоров’я у ветеринара, а новини про хоробрість Максима поширилися та принесли йому статус місцевого героя.
Все ж таки Максим скромно похвалив Мена і Добі, визнавши їх життєво важливу роль у порятунку. Їхня чуйність і наполегливість справді врятували ситуацію, а решта роботи була за Максимом.Звідси і виникають питання про людей, які не люблять тварин. Як можна бути такими? Як можна ігнорувати той факт, що тварини – найкраще, що може бути у нашому житті – у житті людей?!