3 роки тому чоловік Жанни, Остап, приїхав до неї з одним рюкзаком і величезним кредитом, залишивши все колишній дружині, включаючи виплату аліментів. 38-річна Жанна теж мала дитину від попередніх стосунків, але вона прийняла ситуацію Остапа, допомогла йому знайти роботу, розрахуватися з боргами і налагодити стабільне життя. Згодом їхня родина збільшилася: у них народилася дочка, яку Остап безмежно кохав.
Життя здавалося ідеальним доти, доки у вихідні до них не став приїжджати син Остапа, Арсеній. Раніше мати Арсенія обмежувала ці візити, не бажаючи миритися з Остапом, наполягаючи лише на коротких зустрічах. Однак, коли вона сама знайшла нового партнера, її ставлення пом’якшилося, і вона охоче відправляла Арсенія погостювати до Остапа.
Приїзди Арсенія порушували домашній уклад. Жанна, яка дотримувалася суворих правил щодо свого сина Макара, зіткнулася з тим, що пасинок став поводитись більш розкуто. Арсеній засиджувався допізна, ігнорував домашні справи і довго грав у комп’ютер, а Остап терпів таку поведінку.
Ситуація серйозно напружувала шлюб подружжя. Жанна все більше відчувала себе підірваною, адже поблажливість Остапа до Арсенія різко контрастувала з її дисциплінованим підходом до виховання свого сина.Макар, бачачи таку нерівність, почував себе обділеним. Безперервний конфлікт подружжя з приводу стилів виховання в результаті привів Жанну до думки про розлучення: вона віддала перевагу проблеми самотнього материнства відчуттю неповаги у власному будинку