Роки, проведені з моїм чоловіком, були майже ідеальними. Ми вперше зустрілися, коли були дуже молодими, і він прийняв мою 4-річну дочку від попереднього шлюбу як свою рідну. Незважаючи на мій початковий план почекати кілька років, невдовзі у нас народився син.Минав час, діти росли, і наші сімейні узи здавалися ідеальними: ми гармонійно жили в одному котеджі з його батьками. Свекруха виявляла до мене особливе розуміння та підтримку, уникаючи типових сімейних конфліктів.
Проте все змінилося після того, як я побачила на телефоні мого чоловіка смс: “Сумую за тобою!” Я встигла помітити, що останнім часом він надзвичайно дбайливо ставився до свого телефону.Коли він вийшов з душу, я вимагала пояснень. Він нервово заявив, що це від нової секретарки, якій він сподобався.Згодом його поведінка стала більш потайливою. Він почав пропадати вечорами під приводом того, що з другом у гаражі.
Якось уночі мене розбудила його схвильована телефонна розмова. Я почула, як він сказав: “Передзвоню”. Наступного ранку він розповів мені, що чоловік секретарки виявив їхнє листування і вигнав її, і тепер цій жінці треба було десь зупинитися.Через пару днів запах незнайомих парфумів на його одязі та його остаточне зізнання потрясли мене. Він висловив бажання продовжувати стосунки з нами обома.
Але найдивовижніше було те, що моя свекруха, почувши це, погодилася з такою можливістю.Для мене це було катастрофою. Незважаючи на те, що деякі знайомі жили так, я вважала це неприйнятним.Чоловік стверджує, що, як і раніше, любить мене і не хоче йти, але він також відмовився розірвати стосунки зі своєю коханкою. Я не готова до розлучення, але й не можу прийняти такий стан речей. І що мені робити?