Зіна плакала в автобусі до Парижа, не звертаючи уваги ні на тривалість поїздки, ні на майбутню прикордонну зупинку – геть-чисто пригнічена своїм розбитим життям.У голові звучали слова матері, яка змушувала її відійти убік заради сестри, яка чекала на дитину, оскільки Зіна була не в змозі народити чоловікові спадкоємця.
Передчуваючи святкування свого 30-річчя в рідному будинку вдома, Зіну чекала не радість, а неприємний сюрприз: її чоловік Владик, сестра Тамара та їхня мати чекали її з новиною про вагітність Тамари від ВладикаОсь сім’я і вирішила її долю: Зіна мала виїхати, надавши сестрі та своєму чоловікові можливість виховувати дитину разом.Після швидкого і болісного розлучення Зіна переїхала до Франції, занурившись у роботу і розірвавши зв’язки з сім’єю, яка зрадила її.
Через рік, коли її життя стабілізувалося, і вона вийшла заміж за свого прихильного начальника Антуана, Зіна знову зіткнулася зі своїм минулим. Сім’я попросила у неї допомоги, розкривши жаль Влада та його бажання повернути її, оскільки його життя з Тамарою зруйнувалося.
Незважаючи на благання Влада, Зіна, підтримувана Антуаном, відмовляється прощати зраду, приймаючи своє знову здобуте щастя та іронічний поворот долі, що призвів до кращого життя.