6 років тому, здавалося, все звалилося. Відносини з чоловіком були на межі, і ми вирішили розлучитися. “Ми вже пережили свої стосунки”, – думали ми тоді. І ось, минув час, близько року ми прожили один без одного, кожен намагаючись знайти свій шлях на самоті.Якось, сидячи в кафе і випиваючи каву, я випадково зустріла його. Ми почали розмовляти, і немов старі друзі поділилися тим, як минув рік розлуки.”Ти знаєш,” – сказав він, – “Було так багато моментів, коли я відчував твою відсутність. Здавалося, що частина мене пішла разом із тобою.”
Я кивнула, розуміючи його почуття.”Я теж переживала важкі часи. І іноді мені здавалося, що розлучення було помилкою.”Ми продовжували бачитися та спілкуватися, розуміючи, що наші почуття не згасли. Разом ми долали труднощі, навчилися слухати та розуміти один одного. І одного дня він сказав:”Давай спробуємо знову. Давай почнемо все з чистого листа.”
І з цього моменту все змінилося. Ми знову стали сім’єю, наш будинок наповнився теплом та щастям.І тепер, готуючись до другого весілля, я розумію, що кохання може подолати всі перепони.”Ти готова знову стати моєю дружиною?” – з усмішкою спитав він, дивлячись мені в очі.”Так,” – відповіла я, відчуваючи щастя та тепло у своєму серці. “Я готова йти з тобою рука об руку, любити і підтримувати за будь-яких обставин.”Так почалася наша нова – друга історія, повна надій, розуміння та нескінченного кохання.