Настя приготувала вечерю для своєї свекрухи, Марії Іванівни, та чоловіка Сергія. У меню був суп, який Настя варила вперше. Коли вона подала його на стіл, Марія Іванівна спробувала його та й сказала: – Люба, можеш, будь ласка, подати мені сіль? Здається, суп трохи недосолений. Настя відчула себе скривдженою цим коментарем.
Вона знала, що Марія Іванівна завжди була суворою та критичною щодо неї, і вона була впевнена, що це був ще один спосіб її розкритикувати. – Не подобається? Тож не їжте! – Вибухнула вона, взяла свою тарілку з супом і вилила його в унітаз. Сергій був приголомшений реакцією своєї дружини. Він знав, що його мама може бути суворою, але він також був упевнений, що вона не хотіла образити Настю.
– Настя, мама просто попросила сіль. Вона не хотіла тебе образити, – сказав він, намагаючись заспокоїти ситуацію. Але Настя була надто засмучена, щоб слухати його. – Я втомилася від її постійної критики! Я роблю все, що можу, щоб догодити їй, але цього ніколи не достатньо! – сказала вона, намагаючись стримати сльози.
Сергій зрозумів, що йому треба підтримати свою дружину, і сказав: – Мамо, я думаю, тобі варто вибачитися перед Настею. Марія Іванівна була здивована. Вона справді не хотіла образити Настю. – Настя, перепрошую, якщо я образила тебе. Я справді просто хотіла трохи підсолити суп, – сказала вона. Настя була вражена тим, що свекруха вперше вибачилася перед нею. Вона знала, що це було непросто. – Дякую, мамо, – сказала вона. – Я теж перепрошую за свою реакцію. Всі посміхнулися, і ситуація на вечері стала набагато більш доброзичливою.