Валерія, сільська дівчина, яка мріяла про кохання та міське життя, жадала чогось більшого, ніж могло запропонувати її скромне походження . Її прагнення були прості і водночас глибокі: навчатися у місті, знайти справжнє кохання та побудувати там своє життя. Одного разу до неї приїхав двоюрідний брат Петро і запропонував переїхати в місто і продовжити освіту.
Валерія з радістю погодилася, з захопленням уявляючи собі нове життя. У місті вона швидко адаптувалася, допомагаючи по дому та зближаючись з родичами. Її дні були заповнені підготовкою до вступу до університету та турботою про молодших кузин, що доводило її природну схильність до викладання.
Таня, її тітка високо оцінила вміння Валерії розуміти і знаходити спільну мову з дітьми, схваливши її вибір педагогіки. Минав час, міське життя Валерії розквітало. А потім, під час одного свята, вона зустріла Андрія, друга родини. Він не був напрочуд гарний, але мав непідробну чарівність, яка підкорила її.
Їхній зв’язок був миттєвим, і незабаром їхня дружба переросла в романтичні відносини, виконавши мрію Валерії знайти справжнє кохання. Відносини Андрія та Валерії розвивалися, завершившись весіллям та закріпивши її нове життя у місті. Історія Валерії – це свідчення того, як важливо мріяти про велике і знаходити радість у його здійсненні, незалежно від того, з чого людина починає.