Коли я вперше почала помічати, що мій чоловік дуже часто затримується на роботі, моє серце сповнилося тривогою. “Просто навалилося багато роботи”, – говорив він, коли я питала. Але інтуїція підказувала мені, що справа не лише у роботі. І мої підозри підтвердилися, коли я дізналася про його коханку. Замість того, щоб одразу зіткнутися з ним, я вирішила діяти хитріше. Я мала план.
Я почала більше часу приділяти собі, своєму розвитку та захопленням. Також я стала більш відкритою до спілкування з ним, намагаючись внести в наше життя більше позитиву та різноманітності. “Ти якось змінилася, у хорошому сенсі,” – зауважив одного вечора мій чоловік, коли ми сиділи за вечерею. “Просто вирішила, що настав час трохи більше піклуватися про себе і про нас,” – посміхнулася я у відповідь, продовжуючи слідувати своєму плану.
Моя стратегія полягала не у прямій конфронтації, а у відродженні наших відносин, у спробі нагадати йому, чому він свого часу вибрав мене. Мені здавалося, що це найкращий спосіб повернути його, ніж скандали та звинувачення. Згодом я помітила, як його вечірні затримки на роботі стали рідшими, а інтерес до наших спільних справ зріс.
Він став уважнішим і дбайливішим, як на початку наших стосунків. “Я усвідомив, як сильно тебе недооцінював. Мені дуже шкода за все, що було” – зізнався він одного разу вночі. Мій план спрацював . Я не тільки зберегла наш шлюб, а й зробила його міцнішим. Я зрозуміла, що іноді мудрість і терпіння можуть зробити набагато більше, ніж гнів та образи.