Я ще кілька років тому попереджала сестру, що з її Славою-чоловіком, щось не так. Якщо ми сидимо за святковим столом, деякі дещо випивають. Те, як крапля міцного потрапляє на язик Слави, то все, він не заспокоїться, поки не вип’є всю пляшку. Він п’є доти, доки не може сам ходити. Його доводиться буквально тягнути додому, а тягне його мій чоловік.
Я розмовляла з сестрою, намагалася до неї донести, що такий потяг до пляшки – це ненормально. А вона мені відповідала: -Всі п’ють, та й мій нехай теж трошки, за компанію. Повідомили Славі з його села, що його матері не стало. Довелося поїхати на nохорон, моя сестра з ним поїхала.
А коли повернулася, то з жахом почала розповідати про родину Слави. Нікого адекватного в будинkу, точніше, тверезого вона не зустріла. Пішла до сусідки дізнатися, від чого матінка Слави пішла в інший світ. А та розповіла, що вони всі спадкоспиваються, навіть жінки. Ось і мати Слави так напилася, що орrанізм уже й не витримав. Тому що п’ють все, що потрапило, навіть ацетон і парфуми. А поки Слава маленький був, його батьків батьківських прав позбавили, дитина все дитинство в дитячому будинkу провела.
Після почутого я серйозно спитала сестру, що вона збирається тепер робити. -Я його не кину, я все одно Славу люблю. -Не треба кидати. Людину рятувати треба і лікувати, доки не пізно. -Про це я вже подбаю. Хочу дитину наро дити. -Чого? Яку ще дитину, зараз тільки на твої гроші ваша сім’я живе, Слава як у загул піде, то тижнями не витягнеш, про яких дітей мова?! Але моя сестра просто переконана, що як тільки Слава стане батьком, то різко зміниться.