За 6 років нашого з чоловіком шлюбу свекруха постійно скаржилася на відсутність грошей, незважаючи на те, що отримувала і пенсію, і зарплату та ще й тиснула на мого чоловіка, вимагаючи фінансової допомоги.Спочатку ми не могли дозволити собі допомагати і її скарги були лише фоновим шумом. Однак, коли наше фінансове становище покращало, чоловік вирішив, що настав час підтримати її. Я була не проти допомоги, але попереджала, що її вимоги з часом можуть зрости.
І справді: ми погодилися сплатити за ремонт її будинку, і вона незабаром натякнула, що їй потрібні нові меблі та техніка, що здалося мені надмірним. Ми пішли на компроміс, поступово подарувавши їй все необхідне на свята, але її невдоволення так і не вщухало.Її скарги посилилися, коли вона втратила роботу, заявивши, що тепер точно не зможе прожити лише на одну пенсію.
Втомившись від її постійного ниття, я запропонував їй хоча б готувати для нас в обмін на оплату. Я вважала це практичним рішенням, оскільки вона чудово готувала – і в неї було багато вільного часу.Однак вона відреагувала люто, звинувативши мене в тому, що я звертаюся з нею як зі служницею. Її реакція спантеличила і мене, і мого чоловіка.
Як би там не було, ми вирішили продовжувати оплачувати їй предмети першої необхідності, але припинили додаткову фінансову підтримку, надавши їй самій розпоряджатися своїми заощадженнями.