Я дуже близька зі своєю сусідкою Мартою – вона мені як сестра. Тому я не знаю: чи варто мені розповідати їй усе те, що я побачила на власні очі?

Я вагалася, тричі брала слухавку, але знову клала її, розриваючись між проханням чоловіка не звертати уваги на ситуацію та власним бажанням повідомити Марту про правду, що розвертається мало не в мене під носом.У нас з чоловіком було більш привілейоване життя: нас утримували батьки, на відміну від наших сусідів Марти та Владика, які спочатку були надані самі собі.

Протягом багатьох років, поки Марта працювала за кордоном, щоб утримувати сім’ю – спочатку в Чехії, потім у Польщі, а тепер в Італії – Владик та їхні діти користувалися плодами її важкої праці, зумівши значно підвищити свій рівень життя.

Advertisements

А нещодавно я помітила зміни у Владику: він виглядав помолоділим, ніби скинув десяток років. Мої підозри підтвердилися, коли я заставла його непомітно приймаючим незнайому мені жінку в їхньому будинку, який значною мірою фінансувався за рахунок доходів Марти.

Тепер я знаходжусь у моральній скруті, вирішуючи, чи розповісти Марті, яка мені як сестра, про те, чому я стала свідком? Незважаючи на попередження чоловіка, моя совість не дозволяє мені мовчати.Я перебуваю в повному протиріччі і постійно думаю: а чи захоче Марта дізнатися про цю болючу правду?

Advertisements

Leave a Comment