Моя 12-річна золовка нещодавно переїхала жити до нас через несприятливі сімейні обставини. Хоча її батьки були фінансово стабільні і не були залучені до будь-якої згубної поведінки, її мати ставила своє особисте щастя вище за благополуччя дочки.Мій чоловік Олег, який на 16 років старший за свою сестру, втрутився в ситуацію, щоб підтримати її , особливо після того, як їхня мати зв’язалася з новим чоловіком, який у результаті і за фактом став їх вітчимом.
Спочатку поведінка вітчима була терпимою, але згодом він ставав все жорстокішим, часто принижуючи і словесно ображаючи сестру мого чоловіка. Він вважав, що вона повинна бути завжди вдячна йому за те, що він терпить її присутність.Олег спочатку спробував втрутитися, закликаючи їхню матір захистити свою дочку. На жаль, вона була надто поглинена своїм страхом самотності, щоб протистояти новому чоловікові.
Ситуація загострилася, коли моя золовка втекла з дому. Замість того, щоб висловити занепокоєння, її вітчим холодно помітив, що вона повернеться, коли зголодніє. Весь цей час моя свекруха залишалася пасивною.За допомогою друзів ми встановили, що вона переночувала в однокласниці. Вона заявила про свою відмову повертатися додому, навіть припустивши, що хотіла б опинитися в дитячому будинку, ніж під одним дахом з таким вітчимом.
Зрештою, ми вирішили, що вона має залишитися з нами. Тепер, через 6 місяців, вона демонструє значне поліпшення як у навчанні, так і в соціальному плані.Ми відклали наші плани щодо дітей, бажаючи переконатися, що вона досягне повноліття у сприятливій обстановці, враховуючи її травмуюче минуле.