Мої постійні переживання призвели мене до того, що моя молодша невістка почала виявляти неприкриту власність по відношенню до мого сина, аж до того, що диктує, коли він може мене відвідувати. Вона навіть дійшла до того, що нахабно пропонує мені доставляти їжу до них додому, а не чекати на сина в гості.Її ставлення різко змінилося з того часу, як вона увійшла до нашої родини – адже раніше я активно підтримувала їхній союз і благополуччя.
Я згадую ті часи, коли наша сім’я, яка складається з чотирьох дітей, процвітала разом на нашій фермі, де ми ніколи не поділяли ролі за статевою ознакою. Наші діти були вправними у всіх аспектах фермерського життя – від приготування їжі до ремонту різних механізмів.Навіть після весіль вони спочатку трималися поруч, роблячи свій внесок у сімейне господарство та роботу на землі.Згодом динаміка стала змінюватися, особливо після смерті мого чоловіка та різних зовнішніх обставин, таких як втрата роботи та переїзд, що вплинули на сім’ю.
Мій молодший син та його дружина, що залишилися поблизу, спочатку продовжували сімейну традицію спільної роботи на фермі. Однак під час вирішення фінансових питань, особливо після розподілу доходів від урожаю, виникла серйозна напруженість.Тепер син відвідує мене потай, уникаючи конфліктів з дружиною, яка все більше ображається на загальну спадщину. Здається, вона забула про колективні зусилля та ресурси, які колись приносили їм користь, зосередившись на тому, щоби отримати більше для себе.
Спостерігаючи за тим, як напружується мій син і як розпадаються наші колись міцні сімейні узи, я почуваюся пригніченою. Як подолати розрив з моєю невісткою і нагадати їй про сімейні цінності, які колись нас об’єднували?