Мама знову зателефонувала мені, ридаючи і благаючи про фінансову допомогу. Поки вона говорила, мій чоловік хитав головою, висловлюючи своє несхвалення. Незважаючи на бажання допомогти, мені довелося погодитись з Антоном і сказати мамі, що цього разу я не зможу їй допомогти.Більше 10 років, з моменту закінчення інституту, я наполегливо працювала, щоб забезпечити краще життя для нас з мамою, тим більше, що вона виховувала мене одна у важких умовах. У нас була одна пара чобіт, і доки я була в школі, вона навіть у магазин не виходила.
В результаті я подорожувала, працювала в Англії та Польщі, а потім оселилася в Чехії, де зустріла Атона. Ми одружилися і почали працювати на фабриці, плануючи своє майбутнє тут.До одруження я надавала фінансову підтримку своїй мамі у ремонті нашого сімейного будинку з використанням високоякісних матеріалів, внаслідок чого у неї з’явилися комфортні умови.
Однак нещодавно вона зателефонувала і попросила грошей на заміну шпалер, які їй не сподобалися після того, як вона побачила ремонт у будинку подруги, через що їй здалося, що її власний будинок застарів.Мій чоловік засумнівався у доцільності постійного фінансування таких витрат, тим більше, що ремонт було зроблено лише кілька років тому.
Тепер, коли наближається її день народження, я думаю про те, щоб подарувати їй 100 євро, замість того, щоб фінансувати ще один капітальний ремонт.Зараз я розриваюся між підтримкою матері та повагою до практичної позиції чоловіка.