Я вважаю за необхідне поділитися з кимось своїм душевним болем, викликаним постійним невдоволенням та образами чоловіка з приводу моєї зовнішності. Незважаючи на те, що мій зріст 172 см і вага 68 кг, а друзі та подруги роблять компліменти моїй яскравій та привабливій зовнішності, мій чоловік постійно принижує мене.
Він часто несподівано фотографує мене, щоб показати, яке я “страховисько”, знущається і обзиває, стверджуючи, що жоден чоловік не назве мене привабливою. Це емоційне насильство поширюється і на наше особисте життя, де ми більш токсичні друзі, ніж подружжя. У рідкісні моменти романтики я почуваюся просто “сміттям” через його слова…
Збентеження чоловіка моєю зовнішністю поширюється і на соціальні ситуації. Він не запрошує мене у гості до друзів, не розмовляє зі мною у присутності колег. Він називає мене принизливими іменами, але при цьому плутано освідчується в любові до мене (коли ніхто не чує) і нашої дочки. Я намагалася спілкуватися з ним, наголошуючи на важливості взаєморозуміння та любові в нашій родині, але, схоже, його хвилює лише зовнішня краса.
Я пишаюся тим, що є надійним партнером і дбайливою матір’ю, яка завжди віддана і чекає його вдома, але його постійна критика змушує мене почуватися неповноцінною і безформною жінкою. Варіант розлучення не здається мені правильним, тому що я не хочу втрачати свою сім’ю, але водночас я не знаю, як залікувати глибокі рани в наших стосунках…