Я завжди вважала нашу сім’ю ідеалом. Мої батьки, як мені здавалося, жили в повній згоді, їхній шлюб здавався взірцем для наслідування. Тому я ніколи не думала, що одного разу зіткнуся з таємницею, здатною зруйнувати моє уявлення про сім’ю. Все почалося, коли я випадково знайшла дивні фотографії та листи у старій шафі мого батька.
На фото був він, з іншою жінкою та дитиною, і ці знімки явно були не новими. Перша думка була, що це якесь непорозуміння, але що більше я копала, то ясніше ставала правда. Мій батько вів подвійне життя вже понад 15 років. Я сиділа, дивлячись на ці знімки, і відчувала, як усе розривається всередині. Як він міг так довго приховувати це?
Якось я не витримала і запитала його прямо: «Тату, у тебе є друга сім’я?» Батько мовчав секунду, потім глибоко зітхнув і відповів: «Так, Олено, це правда. Я ніколи не хотів, щоб ти дізналася таким чином.» Ми багато говорили. Він розповів, що все почалося зненацька і зайшло надто далеко. Він стверджував, що любить і нашу сім’ю, і що це не змінює його ставлення до мене та мами.
Слова батька здивували мене. Я не знала, чи варто говорити про це мамі. З одного боку, вона мала право знати правду, з іншого — боялася зруйнувати її світ. Ця ситуація поставила мене перед важким вибором. Чи роздирати мамину душу правдою чи дозволити їй жити в блаженному невіданні? Я й досі шукаю відповіді на це запитання.