Той вечір змінив моє життя. Я повернувся додому з роботи, втомлений і готовий до звичайного вечора вдома. Але в будинку було надзвичайно галасливо. У вітальні мене зустріли моя дружина і маленька дівчинка з кучерявим волоссям, що сидить на дивані і розглядає наші фотографії. – Зустрічай, це Ганна, твоя дочка, – сказала моя дружина.
Я був здивований. “Моя дочка? Як це можливо?” — думки кружляли в голові. Моя дружина, бачачи мій стан, сіла поруч і взяла мене за руку. — Я зустрілася з її матір’ю, коли вона була в лікарні. Вона розповіла мені все, – продовжила дружина. — Ганна — твоя дочка від курортного роману, про яку ти, певно, й не підозрював.
Згадалася та відпустка багато років тому, легковажна і повна авантюр. Я нічого не знав про народження дитини. — Я не знав, — пробурмотів я, відчуваючи, як світ довкола мене змінюється. Моя дружина дивилася на мене з розумінням та теплотою в очах. — Я вже пробачила тебе, — сказала вона. — Важливо, що ми робимо зараз. Це наш шанс розпочати щось нове.
Того вечора ми довго говорили, обговорюючи, як житимемо далі. Ганна дивилася на нас своїми великими очима, сповненими надії та цікавості. З того часу минуло чимало часу. Ганна стала невід’ємною частиною нашої родини. Цей несподіваний поворот подій об’єднав нас як ніколи раніше. Ми навчилися любити, прощати та цінувати кожну мить, проведену разом, відкриваючи своє серце для нового етапу в нашому житті.