Чоловік бабусі поставив перед нами умову, і ми доглядаємо за нею, а вона залишає квартиру нам. Все б нічого, якби не одне АЛЕ…

120

— Мені, Світлана, самотньої літньої жінки, важко доводиться. Допомога потрібна. А ти зверни увагу, що квартиру я можу і іншому залишити, не тільки онуку. Світлана Семенівна, моя свекруха, слова своєї свекрухи Ольги Захарівни розцінила вірно і стала доглядати за нею. Так повелося ще до нашого з Сергієм весілля. А мені ці слова переказала сама свекруха, коли потрапила в лікарню і попросила замінити її в справі догляду за старенькою. Причому догляд припускав солідний список обов’язків. Тут і відвідувати щодня, і миття підлоги, і покупка продуктів, і варка/смаження, і посуд помити., і так далі, і тому подібне. Але що цікаво, сама Ольга Захарівна старенька досить жвава. Ще років двадцять небо коптити буде,

але всі обов’язки скинула на невістку, шантажуючи квартирою. Я б відмовилася від такої честі, але мала необережність обіцяти свекрухи доглядать за бабусею. Тому змушена була стримати слово. Місяць моя свекруха лікувалася, місяць ми з Сергієм приходили до Ольги Захарівні як на роботу. Але коли свекруха одужала, то цілком обґрунтовано вирішила залишити турботу про бабусю на нас — адже квартира потрібна нам. А мене, чесно кажучи, старенька вже починала дратувати. Адже я вже говорила, що Ольга Захарівна була цілком жвавої старенькою. Вже що-що, а протерти пил, закинути білизну в пральну машинку, зварити собі обід і вимити за собою посуд цілком могла самостійно. Але ні. Їй було необхідно,

щоб хтось їй прислуговував. Через два місяці, після того, як ми приступили до своїх обов’язків, старенька так остогидла мені своїми причіпками, що я заявила чоловікові: — Ноги моєї там більше не буде! Сергій повністю підтримав мене. — Нам легше буде взяти іпотеку, ніж танцювати під дудку бабусі. Мама зі свекрухою дивляться на нас як на ненормальних. Ми з чоловіком вирішили, що на квартиру заробимо самі, а бабуся нехай знаходить собі інший об’єкт для знущань і залишає йому свою квартиру.

ПОДЕЛИТЬСЯ